ГРИП – заразне захворювання. Грипом хворіють, як дорослі, так і діти різного віку. Захворювання характеризується явищем загальної інтоксикації, підвищеною температурою і ураженням слизової оболонки. Особливо тяжко хворіють грипом діти.
Грип вражає весь організм і в першу чергу нервову систему, тому у людини, яка захворіла, відчувається сильний головний біль, біль в м'язах, температура тіла підвищується до 38˚С – 40˚С. часто з'являється нежить, кашель, чихання, запалення слизової оболонки очей. Перші вияви грипу у дітей можуть бути у вигляді недомагання, відсутності апетиту, в'ялості, незначного головного болю.
Потрібно пам'ятати, що незалежно від стадії захворювання, грип являє собою велику небезпеку для дитини: він ослаблює організм дитини, створює сприятливі умови для інших захворювань і ускладнень.
Зараження грипом відбувається тільки від хворої людини, особливо у перші 1-3 дні. При кашлі, чиханні, розмові, хворий виділяє в повітря і на різні предмети краплини слизу, які містять вірус грипу. Внаслідок цього грип поширюється повітряно-крапельним шляхом. Передачі інфекції сприяють близькі відносини (контакти) між хворою і здоровою людиною.
Найбільш часті ускладнення грипу: пневмонія, бронхіт, запалення гайморової і лобної придаткових пазух носа, запалення середнього вуха. Будь-яке запалення при грипі небезпечне тим, що на його фоні може розвиватись гнійний процес - абсцес легень, гнійний плеврит або перикардит, гнійний менінгіт.
Основним засобом попередження грипу у дітей є постійне проведення загартовуючи процедур організму. З цією метою необхідно, щоб діти більше часу знаходилися на свіжому повітрі, з самого раннього віку отримували водні процедури, займалися фізичними вправами. Враховуючи, що захворювання грипом припадає на осінньо-зимовий період, дуже важливо не допустити переохолодження організму. Ноги дитини завжди повинні бути сухими. Не дозволяти дітям виходити з тепла, розігрітими, на холод. Батьки, які відчувають будь-яке недомагання (кашель, нежить) повинні дотримуватись мір перестороги. При догляді за дитиною рот потрібно прикривати марлевою пов'язкою, складеною із 4 шарів. Не відпускати дітей гратися в сім'ю, де є хворі на грип. По мірі можливості не водити дитину в магазин та місця скупчення великої кількості людей.
Необхідні дії, якщо в сім'ї є хворий на грип
1. Ізолювати хворого в іншу кімнату, якщо немає можливості - відгородити ліжко з хворим ширмою.
2. Дотримуватися постільного режиму хворим на весь період хвороби.
3. Не допускати спілкування дитини з хворим.
4. При розмові, кашлі, чиханні хворий повинен прикривати рот хустинкою.
5. Щоденно робити вологе прибирання.
6. Виділити хворому окремий посуд, рушник, носову хустинку.
7. Виходити з дому дозволяється тільки через 2 дні після повного зниження температури.
8. Корисно в перші 2 дні захворювання закапувати в ніс 4-5 разів на день лейкоцитарний інтерферон. Він допомагає укріпити специфічний захист організму проти вірусів.
9. Тепло, гарячий чай з лимоном або малиновим варенням, тепле молоко, легка, не гостра і не дуже солона їжа, вітаміни групи С і групи В – ось що необхідно в перші дні захворювання грипом.
Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:
· прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
· провітрювання дитячої кімнати та спальні;
· обливання;
· обтирання;
· вмивання прохолодною водою.
У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.
Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.
Коли і як починати загартовувати дитину?
Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.
Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.
Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?
Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.
Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.
Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,
Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.
Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.
Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:
Етапи |
|
Тиждень |
Засоби растирання дитини |
Перший |
Суха рукавиця |
Другий |
Волога рукавиця, змочена в теплій воді |
Третій |
Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури |
Четвертий |
Масажна щітка |
Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.
Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.
Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.
Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.
Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин.
Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.
Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.
Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.
Протипоказання до загартування дошкільників
Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.
Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:
· температура повітря вище +30 °С;
· усі форми диспепсії;
кишкові інфекційні захворювання;
· гострі запальні захворювання.
Гострі кишкові захворювання особливо часто виникають в літньо-осінній період. Як правило, основною причиною таких захворювань буває проникнення мікробів і вірусів до шлунково-кишкового тракту.
Джерелом захворювання можуть бути безпосередньо як хворі люди, так і здорові, які виділяють хвороботворні мікроби. Багато із них навіть не знає, що вони небезпечні для оточуючих, і особливо для дітей.
Збудники кишкових захворювань виділяються з калом і сечею. При недотриманні санітарно-гігієнічних норм попадають і від людей з гнійними захворюваннями, хворих ангіною. Дуже часто продукти харчування заражають мухи, переносячи мікроби на своїх лапках.
Піклуючись про дітей, необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни: добре мийте руки з милом, особливо перед прийомом їжі та після відвідування туалетної кімнати.
При приготуванні їжі необхідно дотримуватися правильної технології термічної обробки продуктів харчування та продовольчої сировини. Значної уваги варто приділяти миттю свіжих фруктів та овочів, зелені.
Якщо ви замітили в дітей зміну поведінки, а саме: підвищення температури, зниження або відсутність апетиту, нудоту, порушення дефекації обов'язково зверніться за допомогою до лікаря.